Класична праця Еріка Берна про трансакційний аналіз — один із найвідоміших бестселерів світової психології, тому не дивно, що саме на неї орієнтуються продавці контрафакту. Цей випадок цікавий ще й тим, що контрафактне видання навіть переставило слова в назві — і це варто пояснити окремо, перш ніж перейти до головних відмінностей.
- Контрафакт продається під переставленою назвою «Люди, які грають у ігри» — без ISBN і без вказаного видавництва
- Оригінал видає «Клуб Сімейного Дозвілля» під класичною назвою «Ігри, у які грають люди» з коректним ISBN 9786171286498
- В оригіналі 256 сторінок проти 200 у контрафакті
Коли назва переставлена не просто так
Класична назва праці Берна українською — «Ігри, у які грають люди» (від англ. Games People Play). Контрафактний продавець переставив слова на «Люди, які грають у ігри» — це не альтернативний легальний переклад, а спосіб трохи змінити назву товару, залишаючись впізнаваним для пошуку. Такий прийом варто розглядати як додатковий тривожний сигнал поряд із відсутніми вихідними даними, а не як самостійну ознаку.
Що показує порівняння характеристик
Якщо звести дані з обох сторінок товару в одну таблицю, картина стає красномовною:
Відсутність ISBN — це вже сама по собі тривожна ознака. Міжнародний стандартний номер книги присвоюється лише офіційно зареєстрованому виданню; без нього книга юридично не існує як каталогізований продукт і не проходила жодного контролю якості перекладу чи друку. Різниця в обсязі — 200 сторінок контрафакту проти 256 сторінок оригіналу — також показова: книга поділяється на три частини, і скорочений обсяг може означати вирізані розділи чи стиснуту верстку.
Чому це важливо не тільки з юридичної точки зору
Купуючи піратське видання, покупець ризикує отримати гіршу якість тексту й друку, а також фактично підтримує обхід авторських прав:
- Якість перекладу та редактури. Ліцензійні видання проходять роботу професійного перекладача, літературного редактора та коректора видавництва. У контрафактних копіях текст часто береться з нелегальних сканів чи попередніх видань без жодної перевірки — трапляються пропущені абзаци, помилки, спотворений сенс, а іноді й цілі скорочені розділи.
- Якість друку. Газетний папір і м'яка обкладинка без ламінації, які використовують у контрафактних виданнях, швидко втрачають вигляд порівняно з твердою палітуркою оригіналу.
- Права перекладача. Гонорар за піратську книгу не отримує ні перекладач, ні видавництво, яке інвестувало в купівлю ліцензії на цей класичний текст.
- Відповідальність продавця. Офіційне видання можна повернути чи обміняти за встановленою процедурою. З контрафактним товаром такі гарантії відсутні по суті, навіть якщо продавець формально прописує умови повернення.
Як розпізнати оригінал ще до покупки
- Перевірте, чи вказано ISBN у картці товару — і чи цей номер справді існує в каталогах видавництв.
- Зверніть увагу на назву видавництва: серйозні продавці завжди чітко вказують, хто випустив книгу (наприклад, «Клуб Сімейного Дозвілля», «Vivat», «Наш Формат» тощо).
- Порівняйте кількість сторінок із заявленою видавництвом — суттєва розбіжність означає скорочений текст.
- Пам'ятайте, що незвична перестановка слів у назві класичної книги — привід звірити картку товару уважніше, а не проігнорувати цю деталь.
- Насторожує суттєво нижча ціна порівняно з іншими продавцями цієї ж книги.
Висновок
Купуючи ліцензійне видання «Ігри, у які грають люди» від офіційного видавництва, ви отримуєте книгу такою, якою її задумав автор, — повний текст, якісний друк — і водночас підтримуєте видавничу індустрію, яка робить світову літературу доступною українською мовою.